Тарифний майдан. Як вплине хвиля протестів на майбутнє України
Автор: Аліна Бузова
В кінці минулого тижня в різних областях України почалися мітинги в зв’язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги.
Посилення протестних настроїв було очікуваним з урахуванням останніх політичних рішень, таких як введення непродуманого локдауна (і називаємо ми це рішення політичним не просто так: є всі підстави вважати, що за жорсткістю карантину стоять виключно інтереси «західних партнерів»). Тому українці цілком обгрунтовано вирішили вийти на вулиці.
Але що принесе нам цей «тарифний майдан» і чи варто ці акції протесту навіть назвою прівосокупляти до подій 2013-2014 років? Кому на руку те, що відбувається і хто готовий його масштабувати? Які меседжі вирішив поширювати Офіс Президента публічно і за інсайдерськими каналами, щоб спробувати врегулювати ситуацію? Розбираємося нижче.
Протестний бекграунд
Перші мітинги пройшли в Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях. Глобально їх об’єднує загальна вимога — не підвищувати вартість комунальних послуг, а у випадку з електроенергією — не позбавляти українців пільгового тарифу.
Ситуативно є відмінності, що не міняють суть. Так, в місті Марганець протестували проти скасування вищезгаданого «зниженого» тарифу за перші 100 кВт / год хоча б для проживаючих в 30-кілометровій зоні навколо Запорізької АЕС, а в сусідньому Нікополі в основні вимоги увійшло також зниження ціни на газ і воду.
Перекривалися траси. Наприклад, в Харківській області — в селищі Високий близько півсотні людей перекрили автодорогу M-18 (з’єднує Харків з півднем України), а в місті Валки протестуючі блокували трасу Київ — Харків — Довжанський.
Кількість акцій протесту щодня зростає. На момент вечора 11 січня мітингують в Чернівецькій, Полтавській, Миколаївській, Львівській, Вінницькій, Херсонській, Одеській, Закарпатській, Кіровоградській та Донецькій областях. Люди збираються або під ОДА, або під будівлями місцевих газорозподільних компаній.
Майдан: «шо, опять»?
Для серії «комунальних» мітингів винайшли поняття «тарифний майдан». Поки що є два пояснення вибору такої назви. Перше — народне: мовляв, звикли українці до того, що якщо мова йде про відстоювання їх будь-яких прав і інтересів, значить, це «майдан».
Друге вже більш конспірологічне, але не позбавлене зерна розсудливості: у впровадженні такого популярного терміну можуть бути зацікавлені вигодонабувачі (а вони є у будь-яких протестних рухів), щоб надати їм значимості як серед українців, так і привернути увагу «західних партнерів» до нового витка «тієї самої революції».
Якщо розглядати ці протести як волевиявлення народу (в чому сумнівів, принаймні поки, немає — українці доведені до відчаю цінами на комуналку), то вписувати їх навіть номінально до пулу подій 2013-2014 років неетично — з огляду на їх неоднозначність і негативних наслідків для країни.
Залежно від того, як будуть розвиватися події далі, стане зрозуміло, хто стояв за вибором такого найменування, а головне — що в нього вклали.
Де більше правди: в інсайда чи офіційних заявах
Сайт Президента України за останню добу здивував відразу декількома новинами. По-перше, аж через три дні після введення локдауну Володимир Зеленський «дав завдання уряду якомога швидше провести детальну комунікацію з громадськістю по карантинним обмеженням».
По-друге, президент дав і іншу «термінове завдання» — вирішити питання з газовими тарифами. «Тарифи на газ для населення повинні бути справедливими. Ціна на газ зростає на ринку в силу погодних умов та інших причин, які склалися в Європі, і ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян», — підсумував Зеленський.
Тим часом в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко «представив попередній план щодо істотного зниження тарифів на газ і встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача».
На думку ОП, ці заяви в дусі «ми за все хороше і проти всього поганого» повинні підбадьорити незадоволені маси на вулицях. Але на практиці їх виявиться недостатньо, оскільки ні конкретних дат, ні цифр не було названо. Коли на вулицях мерзнуть натовпи із зяючими дірами в гаманцях, чергове розмазування сопель по стінах їх навряд чи задовольнить.
До критики приєднався заступник голови фракції «Слуга народу» Микола Тищенко. Він написав у Facebook, що «необхідність в підвищенні цін на енергоресурси немає», до того ж «держава повинна піклуватися про своїх громадян, а не перетворювати їх життя в випробування». Він підкреслив, що для збереження старої ціни на послуги ЖКГ готовий вийти на «тарифний майдан».
У той же час Telegram-канали опублікували ряд інсайдів, які йдуть врозріз з лейтмотивом слуг. Якщо вірити джерелам каналу Шептун, то Офіс Президента готується розганяти інформацію про «неефективність» тарифного майдану в ЗМІ і використовувати тактику Лукашенка — взагалі заперечувати факт проведення масштабних мітингів.
А канал Резидент повідомляє, що за інформацією з їх джерел в ОП, Україна не може відмовитися від підвищення цін на ЖКГ-послуги через зобов’язань перед МВФ. Тому на Банковій будуть намагатися «сконструювати позитивний образ Президента, який шукає варіанти порятунку громадян від тарифів». Крім того, уряд може ввести мінімальні послаблення — просто щоб підзаспокоїтт розлючений народ.
Тобто з одного боку ми бачимо сигнали влади, що вони готові хоча б де-юре переглянути питання підвищення тарифів, а з іншого — підготовку до різномастої захисту цих рішень і нівелювання старань мітингувальників українців.
Вигодонабувачі — класичний атрибут майдану
Якщо говорити про те, хто концептуально зацікавлений в проведенні протестів, а вже тим більше на таку «народну тему», то безумовно варто очікувати підтримки від різних опозиційних сил — оскільки це найпростіший шлях заробітку політичних очок. Питання стоїть в іншому: чи зможе якась із політичних сил запропонувати конкретні рішення, а не просто кидатися популістськими гаслами.
Одну з найбільших активностей демонструє лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, для якої тема комуналки — «рідне болото». В її Facebook опубліковано вже кілька тематичних публікацій, в той час як багато інших політиків ще або відходять від свят, або не можуть визначитися з позицією.
Навіть колишній президент України Петро Порошенко поки мовчить на тему тарифного майдану, хоча кому, як не «сивочолому гетьманові» почати за нього вписуватися. Втім, будучи на відпочинку, мабуть, не до того. Якщо вірити ЗМІ, то проводить він його на екзотичних Галапагоських островах, що входять до складу Еквадору.
Резюмуючи, підкреслимо, що у тарифного майдану є однозначно великий плюс — він стане лакмусовим папірцем для уряду. Сподіваємося, що українці не будуть обмануті в черговий раз гучними, але порожніми заявами, а зможуть проаналізувати, які політсили (і чи є такі взагалі) змогли принести реальну користь і посприяти виходу з тарифної кризи.
Фото: golos.ua
