Мова твоя — ворог мій. Як у 2021 році мовне питання визначить майбутнє України
Автор: Аліна Бузова
Напруга навколо мовного питання зростає. Незважаючи на те, що 48,8% українців вважає російську мову історичним надбанням України, яке потрібно розвивати, а 84% повідомлень в українських соцмережах написані російською мовою — влада продовжує курс тотальної українізації.
Бізнес → Бізнес
З 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування повинна перейти на українську мову. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь наголосив, що в супермаркетах, інтернет-магазинах, кафе, банках, аптеках, бібліотеках, на АЗС, де б не був споживач — обслуговування повинно бути українською.
Він уточнив, що персональне обслуговування може здійснюватися на іншій мові — але тільки на прохання клієнта. «У разі порушення твоїх прав на отримання інформації та послуг українською мовою звертайся до Уповноваженого із захисту державної мови», — резюмував Кремінь.
У відповідь на введення нових правил був зареєстрований законопроект №4528, що пропонує скасувати штраф (6800 грн) за неперехід представників сфери обслуговування на українську мову.
Один з 27 співавторів законопроекту — народний депутат Максим Бужанський, який вважає нововведення нісенітницею: «Це абсурд, бізнес зобов’язаний тільки платити податки, і нічого більше, решта регулює ринок», — підкреслює нардеп.
Але ринкове саморегулювання, як і право на самовизначення, зараз не в пріоритеті.
Лобіюють все ті ж
Устремління влади підтримало четверо артистів і ряд активістів організації «Мова об’єднує». Вони записали короткі відео на підтримку закону про функціонування української мови як державної, згідно з яким і вводяться нові обмеження.
Серед відомих українців ініціативу підтримали лідер групи Kozak System Іван Лень, актори Ірма Вітовська-Ванца і Юрій Дяк, а також актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.
За технічну і інформаційну підтримку мовний омбудсмен зокрема подякував «Еспрессо-TV». Нагадаємо, що в ефірі цього телеканалу журналіст Віталій Портников назвав Анатолія Шарія «кремлівським проектом», а також повідомив, що медіаексперта використовують «російські господарі».
Тоді Шарій подав позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Замість того щоб довести обгрунтованість навішування подібних ярликів, канал відмахнувся, що проект — сукупність документів, необхідних для будівництва, а Кремль — внутрішня фортеця в містах Київської Русі.
Основний організатор відеофлешмоба — громадська організація «Мова об’єднує». У числі учасників її форуму ми бачимо все того ж Віталія Портникова. Він же фігурує в різних заявах організації. Сусідить він з такими персонами, як Євген Карась, головою праворадикалів з «С14» — організації, активістів якої підозрюють у вбивстві журналіста Олеся Бузини.
Також в списку є Олександр Войтко, представник «Союзу ветеранів війни з Росією». Нагадаємо, що в минулому році на підтримку цього союзу виділили 897 680 грн, з яких 718 340 грн — з держбюджету. Такі великі суми потрібні, наприклад, на оплату послуг юристів — по 900 грн на годину, а ще на оренду п’яти ноутбуків за 122,5 тис. грн, як випливає з документів з обгрунтуванням витрат.
У числі прихильників організації «Мова об’єднує» є представники «Громадського сектору Євромайдану», «Руху опору капітуляції» та інших об’єднань із заявленою діяльністю в якості патріотичної, а також ветерани «Війни проти Росії». Там же засвітилася колишня в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, яка залишила Україну 4 січня, якщо вірити заявам ЗМІ.
Таким чином ми знову бачимо ті ж обличчя, які роками нав’язують величезній і культурно різноманітній країні, що є тільки один «правильний» світогляд, тільки одна «правильна мова».
Чого варто очікувати в 2021
Конфлікт наростає. Звучать заяви про те, що україномовні діти мають особливу «плату» в мізках. Надходять скарги на російськомовного професора, який вважає, що «дві мови — одна нація, одна мова — руїна». Розгораються скандали навколо музики російською мовою, що звучала в ресторані. А в Чернігові учасниця АТО відмовляється обслуговувати «сепаратистку» — клієнтку кав’ярні, поцікавилися причиною і змістом знаходження червоно-чорного прапора в кафе.
Що буде далі? З одного боку, ми маємо владу, яка підтримує примусову українізацію. Поки що вона не стосується мови, на якому українці спілкуються на кухні, але під пресингом праворадикалів можна очікувати посилення тиску.
З іншого боку, при детальному вивченні виявляється, що просуванням цих ідей займаються всі ті ж ультраправі та інші пов’язані між собою «патріотичні» організації, яких стало десятки за останні роки. Це обмежене коло осіб, який рулить процесом.
За лапки виявилися винесені самі українці. Їх інтереси, думка і потреби. Наприклад, чи варто очікувати якихось позитивних змін в країні після того, як витратять майже мільйон гривень на появу україномовних аудіогідів в музеях світу?
Або, наприклад, від пропозиції Інституту мовознавства України користуватися новими українськими словами: «дієвказ» (інструкція), «світляр» (фотограф), «бездріт» (вай-фай), «накладанець» (бутерброд), «виднограй» (кліп). Втім, ця новина хоча б здатна викликати посмішку, на відміну від регулярних звісток про нові сутички на мовному ґрунті.
Поки що немає передумов до врегулювання ситуації. Напруга в зв’язку з поділом українців на сорти в залежності від вибору мови призведе до електорального розколу. Виходить, що влада робить собі ведмежу послугу: втілюючи в життя нібито бажання українців, вона відштовхує від себе їх більшість і провокує ставати прихильниками опозиційних сил.
Фото: Радіо Свобода
